Нимид таблетки инструкция по применению цена в днр

Нежелательные побочные эффекты можно свести к минимуму, используя наименьшую эффективную дозу при наименьшей длительности, необходимой для контроля симптомов заболевания (риски со стороны желудочно-кишечного тракта и сердечно-сосудистой системы, ниже).

При отсутствии улучшения симптоматики терапию препаратом следует отменить.

У пациентов пожилого возраста может быть повышена частота неблагоприятных реакций на нестероидные противовоспалительные препараты, особенно, частота желудочно-кишечных кровотечений и прободения, что может быть в некоторых случаях смертельно опасным; у пациентов пожилого возраста могут быть также нарушения функции почек, печени и сердца.

Поэтому таким пациентам рекомендуется проведение соответствующего клинического наблюдения.

Нарушение со стороны печени

Сообщается о редких случаях серьезных реакций со стороны печени, в том числе, об очень редких случаях летального исхода, связанных с применением нимесулид-содержащих лекарственных препаратов. Пациенты, ощущающие симптомы, похожие на симптомы поражения печени во время лечения препаратом Нимид® (например, анорексия, тошнота, рвота, боль в животе, утомляемость, темный цвет мочи) или пациенты, у которых данные лабораторных анализов функции печени отклоняются от нормальных значений, должны отменить лечение препаратом. Повторное назначение нимесулида таким пациентам противопоказано. Сообщается о поражении печени, в большинстве случаев обратимом, после кратковременного воздействия препарата.

Во время лечения препаратом Нимид®  пациент должен воздерживаться от приема других анальгетиков. Следует избегать сопутствующего применения препарата Нимид® и других НПВП, в том числе, селективных ингибиторов циклооксигеназы-2.

Пациенты, получавшие нимесулид и у которых развились симптомы, похожие на грипп или простуду, должны отменить лечение препаратом.

Нарушение со стороны желудочно-кишечного тракта:

Сообщалось, что при приеме всех НПВП, в любой момент во время лечения, с наличием или без наличия симптомов-предвестников или наличия в анамнезе серьезных нарушений желудочно-кишечного тракта, могут возникать желудочно-кишечное кровотечение, язва и прободение язвы, которые могут угрожать жизни.

Риск возникновения желудочно-кишечного кровотечения, язвы или прободения язвы повышается с увеличением дозы нестероидного противовоспалительного препарата, у пациентов с наличием язвы в анамнезе, особенно, осложненной кровоизлиянием или прободением, а также у пожилых пациентов. Для этих пациентов лечение следует начинать с наименьшей возможной дозы. Для этих пациентов, а также пациентов, которые принимают сопутствующие низкие дозы аспирина или других препаратов, увеличивающих риск возникновения желудочно-кишечного заболевания, следует рассмотреть возможность применения комбинированной терапии с применением защитных веществ (например, мизопростола или ингибиторов протонного насоса) .

Пациенты с токсическим поражением желудочно-кишечного тракта, особенно, пожилые, должны сообщать о любых необычных симптомах, возникающих в области желудочно-кишечного тракта (особенно, о желудочно-кишечных кровотечениях). Это особенно важно на начальных стадиях лечения.

Желудочно-кишечное кровотечение, образование язв или перфорации отмечались на разных этапах лечения независимо от наличия симптомов-предвестников или наличия в анамнезе патологии со стороны ЖКТ. Если имеется желудочно-кишечное кровотечение или изъязвление желудочно-кишечного тракта, лечение нимесулидом следует немедленно прервать. Нимесулид следует с осторожностью назначать пациентам с заболеваниями желудочно-кишечного тракта в анамнезе (включая пептическую язву, желудочно-кишечное кровотечение, неспецифический язвенный колит или болезнь Крона).

Пациенты, принимающие сопутствующие препараты, которые могут увеличить риск возникновения язвы или кровотечения, например, пероральные кортикостероиды, антикоагулянты, такие как варфарин, селективные ингибиторы повторного поглощения серотонина или антитромбоцитарные средства, такие как аспирин, должны быть информированы о необходимости соблюдения осторожности при приеме препарата.

В случае возникновения у пациентов, получающих препарат Нимид®, желудочно-кишечного кровотечения или язвы, лечение препаратом следует отменить.

 НПВП следует с осторожностью назначать пациентам с желудочно-кишечными заболеваниями в анамнезе (неспецифический язвенный колит, болезнь Крона), поскольку возможно обострение этих заболеваний.

Нарушения со стороны кожи

Имеются данные об очень редких случаях серьезных кожных реакций на нестероидные противовоспалительные препараты, некоторые из которых могут быть смертельно опасны. В том числе эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса – Джонсона, и токсический эпидермальный некролиз. По всей видимости, наибольшему риску развития кожных реакций пациенты подвержены в начальный период терапии. Нимид® следует отменить при первых признаках кожной сыпи, поражении слизистых оболочек и других признаках аллергической реакции.

Нарушения со стороны почек

У пациентов с почечной или сердечной недостаточностью Нимид® следует применять с осторожностью, поскольку препарат может ухудшить функцию почек. В этом случае лечение следует отменить.

Воздействие на фертильность

Применение нимесулида может снижать женскую фертильность, поэтому его не рекомендуется назначать женщинам, планирующим беременность. У женщин, у которых имеются проблемы с зачатием или проходящих обследование на предмет бесплодия, следует рассмотреть возможность отмены препарата Нимид®.

Нимид® содержит сахарозу. Данный препарат не должен назначаться пациентам с редкими наследственными проблемами непереносимости фруктозы, мальабсорбцией глюкозы-галактозы, или недостаточностью сахаразы-изомальтазы.

Нарушения со стороны сердечно-сосудистой и цереброваскулярной систем:

Пациентам с артериальной гипертензией и/или слабой/умеренной острой сердечной недостаточностью в анамнезе, а также пациентам с возникновением задержки жидкости в организме и отеков как реакции на применение терапии НПВП, требуется соответствующий контроль состояния и консультации врача.

Клинические исследования и эпидемиологические данные позволяют сделать вывод о том, что некоторые нестероидные противовоспалительные препараты, особенно, в высоких дозах и при длительном применении, могут привести к незначительному риску возникновения артериальных тромботических событий (например, инфаркта миокарда или инсульта).  Для исключения риска возникновения таких событий при применении нимесулида данных недостаточно.

Пациентам с неконтролируемой артериальной гипертензией, острой сердечной недостаточностью, установленной ишемической болезнью сердца, заболеванием периферийных артерий и/или цереброваскулярным заболеванием, нимесулид следует назначать после тщательной оценки состояния. Столь же тщательное рассмотрение состояния должно быть выполнено перед началом длительного лечения пациентов с факторами риска развития сердечно-сосудистого заболевания (например, при артериальной гипертензии, гиперлипидемии, сахарном диабете, при курении).

Поскольку нимесулид может влиять на функцию тромбоцитов, его следует с осторожностью назначать пациента с геморрагическим диатезом. Однако Нимид® не заменяет ацетилсалициловую кислоту при профилактике сердечно-сосудистых заболеваний.

Беременность и лактация

Беременность

Подавление синтеза простагландина может неблагоприятно повлиять на беременность и/или развитие плода. Данные, полученные при эпидемиологических исследованиях, позволяют сделать вывод о том, что на ранних сроках беременности применение препаратов, подавляющих синтез простагландина, может увеличить риск самопроизвольного аборта, возникновения у плода порока сердца и гастрошизиса. Абсолютный риск аномалии сердечнососудистой системы повысился менее чем с 1% примерно до 1,5%. Считается, что риск увеличивается с увеличением дозы и длительности применения.

Не следует принимать нимесулид во время всего периода беременности.

В третьем триместре беременности все ингибиторы синтеза простагландина:

— могут привести к развитию у плода:

— пневмокардиального токсического поражения (с преждевременным закрытием артериальных протоков и гипертензией в системе легочной артерии);

— дисфункции почек, которая может прогрессировать до почечной недостаточности с развитием маловодия;

— у матери и плода в конце беременности возможно:

— увеличение времени кровотечения, антиагрегационный эффект, который может возникнуть даже при применении очень низких доз препарата;

— подавление сократительной деятельности матки, что может привести к задержке или удлинению периода родов.

Применение нимесулида может ухудшить фертильную функцию у женщин, поэтому препарат не рекомендуется назначать женщинам, планирующим забеременеть. Для женщин, испытывающих трудности с наступлением беременности, при проходящих обследование по поводу бесплодия, следует рассмотреть возможность отмены нимесулида.

Кормление грудью:

На данный момент не известно, выделяется ли нимесулид в материнское молоко. Нимид® противопоказан для применения у кормящих матерей.

Особенности влияния лекарственного средства  на способность управлять транспортными средствами или потенциально опасными  механизмами

Пациенты, испытывающие головную боль, головокружение или сонливость после приема препарата Нимид®, не должны управлять транспортным средством, машинами или механизмами.

Состав

Пакетик-саше содержит активный компонент нимесулид и дополнительные составляющие: повидон К-30, таблетозу 80, аэросил 200, натрия сахарин, вкусовую добавку, кислоту лимонную моногидрат.

Препарат в виде суспензии включает в свой состав нимесулид и вспомогательные вещества.

Гель Нимид состоит из активного вещества нимесулида и вспомогательных компонентов: карбомера 940, пропиленгликоля, динатрия эдетата, пропилпарабена, метилпарабена, натрия гидроскида, воды очищенной и ароматизаторов.

Форма выпуска

Препарат выпускается в виде суспензии, помещенной во флакон 60 мл, гранулах пакетиках-саше 2 г (100 мг) по 30 пакетиков-саше в упаковке и в форме геля. Гель помещен в тубы 20 г, 30 г или 100 г.

Фармакологическое действие

Каждая форма препарата обладает нестероидным, противовоспалительным и обезболивающим действием.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Действующий компонент Нимида – нимесулид —  является нестероидным противовоспалительным средством, относящимся к группе сульфонанилидов. Это обеспечивает препарат анальгезирующим, жаропонижающим и противовоспалительным эффектами. Кроме того, Нимид позволяет предотвратить разрушение хрящевой ткани и протеогликанов, обладает способностью блокировки проведения импульсов боли по ноцицептивной системе. При этом отмечено незначительное влияние на ЦОГ-1 и слизистую желудка.

Также для данного препарата характерно антиоксидантное действие, снижение агрегации тромбоцитов и уменьшение бронхоспазм, которые могут спровоцировать ацетальдегид и гистамин.

Препараты для внутреннего приема быстро и эффективно всасываются из ЖКТ. Снизить скорость абсорбции Нимесулида может одновременное употребление еды, не влияющее на плазменные концентрации вещества. Спустя 1,5-3 часа с момента приема лекарства в плазме крови образуются максимальные концентрации Нимесулида. Установлено, что Нимид обладает высокой способностью связывания с белками плазмы. При этом лекарство отлично преодолевает гематоплацентарный и гематоэнцефалический барьеры. Особенно высокие концентрации активного вещества отмечаются в синовиальной жидкости и очагах воспаления.

Метаболизм  происходит в печени, выведение в неизменном виде и в активных метаболитах осуществляется преимущественно при помощи почек и незначительной части – с калом. Средний период выведения Нимесулида составляет 3-5 часов.

При местном использовании Нимида на кожных поверхностях отмечается незначительная абсорбция Нимесулида в общем кровотоке. После применения происходит его медленное проникновение в подкожно-жировой слой, мышечные ткани, суставную капсулу или синовиальную жидкость. Особенно высокие концентрации препарата также образуются в очаге воспаления.

Показания к применению

Препарат в форме гранул и суспензии назначают при:

• симптоматическом лечении болевых синдромах заболеваний костей, мышц или суставов, например – остеоартрозах, ревматоидном артрите, бурситах, тендените, миалгиях;
• потребности в анальгезирующем средстве по причине постоперационных и посттравматических болей, болевых ощущениях, вызываемых заболеваниями ЛОР-органов, гинекологических и стоматологических болей;
• лихорадках, во время болезни ЛОР-органов и верхних дыхательных путей, в качестве жаропонижающего средства.

Нимид гель применяется местно в случаях:

• дегенеративных и воспалительных поражений опорно-двигательного аппарата, с сильными болевыми ощущениями и отечностью, к примеру: артрит, болезнь Бехтерева, остеоартроз, синдром Рейтера, тендинит, миозит, тендосиновит, миалгия, остеохондроз, невралгия и так далее;
• воспаления мягких тканей, вызванного травмами в виде разрывов и повреждений связок, ушибов и растяжения мышц.

Противопоказания к применению

Суспензия и гранулы Nimid не назначают при:

• язвенной болезни 12-перстной кишки и желудка в период обострения, нарушениях функций печени или печеночной недостаточности, гепатотоксических реакциях на лекарство в анамнезе, тяжелых нарушениях функций почек и так далее;
  совместном лечении потенциально гепатотоксическими препаратами;
• риске кровотечений;
• сердечной недостаточности;
• чувствительности к компонентам;
• беременности и лактации;
• возрасте до 12 лет;
• хроническом алкоголизме или наркотической зависимости;
• лихорадке и гриппе;
• подозрении на острое хирургическое отклонение.

Мазь противопоказана пациентам:

• имеющим гиперчувствительность к ее компонентам;
• с дерматитами, инфекциями и повреждениями кожи в местах применения;
• с бронхиальной астмой, которую вызывает прием АСК;
• в возрасте до 12 лет;
• при лактации, беременности.

Побочные эффекты

Пациенты, которые принимают порошок Нимид, во время лечения могут ощутить:

• тошноту, боль в животе, запор, диарею и другие отклонения в деятельности ЖКТ;
• зуд, кожные высыпания, крапивницу, ангионевротический отек;
• сонливость, головокружения, головную боль.

Лечение препаратом в виде суспензии способно привести к развитию:

• кожных высыпаний, эритемы, зуда, повышения потоотделения, дерматита;
• нарушений и болей в гастралгии, запора, тошноты, диареи;
• желтухи, холестаза, изменения активности трансаминаз;
• сонливости, головных болей и головокружения;
• нервозности, тревожности, кошмарных сновидений;
• отечности, гематурии, проблем с мочеиспусканием;
• артериальной гипертензии, тахикардии и так далее.

Местное применение геля может привести к шелушению, зуду, крапивнице или анафилактическим реакциям, которые преимущественно развиваются у пациентов с гиперчувствительностью к АСК.

Нимид, инструкция по применению (Способ и дозировка)

Нимид в форме суспензии рекомендуется принимать после еды. При этом доза и длительность лечения определяется врачом. Обычно данную форму препарата назначают для взрослых пациентов по 100 мг 2 раза в сутки. Максимальная суточная дозировка составляет 400 мг. Для детей от 12 лет назначается препарат к приему 2 раза в сутки при расчете 1,5 мг на кг массы тела. При этом максимальная суточная дозировка не должна быть больше 5 мг на кг массы тела в сутки.

Порошок Нимид, инструкция по применению рекомендует принимать после еды по 100 мг или 1 пакетику дважды в сутки. При этом гранулы из пакетика-саше тщательно растворяют в 200 мл теплой воды. Применять порошок 2г или гранулы следует не больше периода, назначенного лечащим врачом.

Гель Нимид инструкция по применению советует наносить тонким слоем на пораженные кожные поверхности. При этом нужно использовать небольшое количество средства. Наносят гель не чаще 4 раз в сутки на участок, в котором наиболее сильно проявляется болевой синдром.

Передозировка

Случаи передозировки гранулами или суспензией могут проявляться такими симптомами, как: сонливость, рвота, тошнота, летаргия, боли в эпигастрии, повышенное АД, апатия, кровотечения, сбои дыхания, почечная недостаточность, анафилактоидные реакции и даже кома. При этом проводится симптоматическое лечение. Допускается промывание желудка, назначают энтеросорбенты или осмотические слабительные средства.

Случаи передозировки гелем Нимид для местного использования не установлены.

Дополнительные указания

Во время лечения препаратом Нимид рекомендуется принимать минимальные дозировки, способные проявлять эффективность при непродолжительной длительности терапии.

Развитие признаков кровотечений ЖКТ и симптомов нарушения функций печени, например: рвоты, тошноты, боли в животе, анорексии, изменение цвета мочи, усталости, а также лабораторные подтверждения показателей функций печени, которые указывают на ее повреждение, требуют срочной отмены препарата.

Также необходимо прекратить лечение Нимидом, если у пациентов проявились признаки ухудшения функций почек или гриппоподобные симптомы с повышением температуры тела.

Постоянный врачебный контроль состояния требуется при лечении пациентов пожилого возраста и больных, страдающих геморрагическим диатезом, так как  Нимесулид может оказывать влияние на деятельность тромбоцитов.

С осторожностью назначают лечение Немидом пациентам с различными патологиями ЖКТ в анамнезе, например, при болезни Крона или язвенном колите.

Взаимодействие

Одновременное применение суспензии и гранул Нимид с варфарином, ацетилсалициловой кислотой и некоторыми антикоагулянтами нередко способствует развитию кровотечений. Также требуется осторожность при совместном приеме фуросемида пациентам, страдающим нарушениями деятельности сердца и почек.

Как известно, средства группы НПВС могут понизить клиренс лития, повышая его концентрацию в составе плазмы крови и увеличивая токсичность вещества. Поэтому необходим контроль концентрации лития, если одновременно принимается Нимид и препараты лития.

Не отмечено значительного лекарственного взаимодействия при совместном приеме данного препарата и Теофиллина, Дигоксина, Ранитидина, Глибенкламида и антацидов.

Одновременное использование геля Нимид и препаратов группы НПВС иногда вызывает местное раздражение: шелушение, покраснение кожи, крапивницу. Усилению противовоспалительного эффекта геля способствуют антиревматические препараты и глюкокортикоиды.

Нимид при беременности

Противопоказано использование препарата при беременности и лактации. Установлено, что Нимесулид способен оказывать значительное влияние на фертильность, поэтому его не рекомендуют женщинам во время планирования беременности. Также отмечено угнетение синтеза простагландинов, вызывающего легочную гипертензию, преждевременное заращение боталового протока, маловодие и олигурию. Применение препарата повышает риск развития внутренних кровотечений, периферических отеков и ослабление родовой функции.

Условия продажи

Препарат отпускается по рецепту.

Условия хранения

Все формы препарата рекомендуется хранить в темном и прохладном месте. Гель не нужно замораживать. Беречь от детей.

Срок годности

Гель Нимид – 2 года, суспензия и порошок – 3 года.

Аналоги

Совпадения по коду АТХ 4-го уровня:

К основным аналогам данного препарата относятся: Нимегесик, Нимесулид, Найз, Месулид, Нимесил, Нимид форте.

Алкоголь

Во время лечения Нимидом противопоказано употребление алкоголя, так как подобное сочетание может привести к развитию серьезных побочных эффектов.

Отзывы о Нимиде

Как показывают отзывы о Нимиде, его активно применяют в самых различных случаях. При этом некоторые пациенты отмечают его высокую эффективность, но это главным образом зависит от особенностей организма и правильности назначения лечения.

Нередко пациенты принимают данный препарат, когда нужно избавиться от зубной, менструальной и травматической боли, даже не подозревая, от чего на самом деле он помогает. Большая часть пользователей сообщают, что начинают пользоваться этим средством самостоятельно, не обращаясь к врачу.

Таким образом, не смотря на то, что обычно после приема Нимида проявляется быстрое обезболивающее действие, подобное лечение не помогает избавиться от основной проблемы возникновения боли. Поэтому, если болевые ощущения возобновляются, необходимо обратиться к специалисту.

Цена Нимида, где купить

Цена геля, предназначенного для наружного использования, в тубе 30 г стоит в пределах 159-175 рублей.

Цена Нимида в гранулах или суспензии составляет 557-620 рублей.

Состав Нимида

Пакетик-саше содержит активный компонент – Нимесулид и дополнительные составляющие: повидон К-30, таблетозу 80, аэросил 200, натрия сахарин, вкусовую добавку, кислоту лимонную моногидрат.

Препарат в виде суспензии включает в свой состав Нимесулид и вспомогательные вещества.

Гель Нимид состоит из активного вещества Нимесулида и вспомогательных компонентов: карбомера 940, пропиленгликоля, динатрия эдетата, пропилпарабена, метилпарабена, натрия гидроскида, воды очищенной и ароматизаторов.

Форма выпуска

Препарат выпускается в виде суспензии, помещенной во флакон 60 мл, гранулах пакетиках-саше 2 г (100 мг) по 30 пакетиков-саше в упаковке и в форме геля. Гель помещен в тубы 20 г, 30 г или 100 г.

Фармакологическое действие

Каждая форма препарата обладает нестероидным, противовоспалительным и обезболивающим действием.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Действующий компонент Нимида – Нимесулид —  является нестероидным противовоспалительным средством, относящимся к группе сульфонанилидов. Это обеспечивает препарат анальгезирующим, жаропонижающим и противовоспалительным эффектами. Кроме того, Нимид позволяет предотвратить разрушение хрящевой ткани и протеогликанов, обладает способностью блокировки проведения импульсов боли по ноцицептивной системе. При этом отмечено незначительное влияние на ЦОГ-1 и слизистую желудка.

Также для данного препарата характерно антиоксидантное действие, снижение агрегации тромбоцитов и уменьшение бронхоспазм, которые могут спровоцировать ацетальдегид и гистамин.

Препараты для внутреннего приема быстро и эффективно всасываются из ЖКТ. Снизить скорость абсорбции Нимесулида может одновременное употребление еды, не влияющее на плазменные концентрации вещества. Спустя 1,5-3 часа с момента приема лекарства в плазме крови образуются максимальные концентрации Нимесулида. Установлено, что Нимид обладает высокой способностью связывания с белками плазмы. При этом лекарство отлично преодолевает гематоплацентарный и гематоэнцефалический барьеры. Особенно высокие концентрации активного вещества отмечаются в синовиальной жидкости и очагах воспаления.

Метаболизм  происходит в печени, выведение в неизменном виде и в активных метаболитах осуществляется преимущественно при помощи почек и незначительной части – с калом. Средний период выведения Нимесулида составляет 3-5 часов.

При местном использовании Нимида на кожных поверхностях отмечается незначительная абсорбция Нимесулида в общем кровотоке. После применения происходит его медленное проникновение в подкожно-жировой слой, мышечные ткани, суставную капсулу или синовиальную жидкость. Особенно высокие концентрации препарата также образуются в очаге воспаления.

Показания к применению Нимида

Препарат в форме гранул и суспензии назначают при:

• симптоматическом лечении болевых синдромах заболеваний костей, мышц или суставов, например – остеоартрозах, ревматоидном артрите, бурситах, тендените, миалгиях;
• потребности в анальгезирующем средстве по причине постоперационных и посттравматических болей, болевых ощущениях, вызываемых заболеваниями ЛОР-органов, гинекологических и стоматологических болей;
• лихорадках, во время болезни ЛОР-органов и верхних дыхательных путей, в качестве жаропонижающего средства.

Нимид гель применяется местно в случаях:

• дегенеративных и воспалительных поражений опорно-двигательного аппарата, с сильными болевыми ощущениями и отечностью, к примеру: артрит, болезнь Бехтерева, остеоартроз, синдром Рейтера, тендинит, миозит, тендосиновит, миалгия, остеохондроз, невралгия и так далее;
• воспаления мягких тканей, вызванного травмами в виде разрывов и повреждений связок, ушибов и растяжения мышц.

Противопоказания 

Суспензия и гранулы Nimid не назначают при:

• язвенной болезни 12-перстной кишки и желудка в период обострения, нарушениях функций печени или печеночной недостаточности, гепатотоксических реакциях на лекарство в анамнезе, тяжелых нарушениях функций почек и так далее;

  совместном лечении потенциально гепатотоксическими препаратами;

• риске кровотечений;
• сердечной недостаточности;
• чувствительности к компонентам;
• беременности и лактации;
• возрасте до 12 лет;
• хроническом алкоголизме или наркотической зависимости;
• лихорадке и гриппе;
• подозрении на острое хирургическое отклонение.

Мазь противопоказана пациентам:

• имеющим гиперчувствительность к ее компонентам;
• с дерматитами, инфекциями и повреждениями кожи в местах применения;
• с бронхиальной астмой, которую вызывает прием АСК;
• в возрасте до 12 лет;
• при лактации, беременности.

Побочные эффекты

Пациенты, которые принимают порошок Нимид, во время лечения могут ощутить:

• тошноту, боль в животе, запор, диарею и другие отклонения в деятельности ЖКТ;
• зуд, кожные высыпания, крапивницу, ангионевротический отек;
• сонливость, головокружения, головную боль.

Лечение препаратом в виде суспензии способно привести к развитию:

• кожных высыпаний, эритемы, зуда, повышения потоотделения, дерматита;
• нарушений и болей в гастралгии, запора, тошноты, диареи;
• желтухи, холестаза, изменения активности трансаминаз;
• сонливости, головных болей и головокружения;
• нервозности, тревожности, кошмарных сновидений;
• отечности, гематурии, проблем с мочеиспусканием;
• артериальной гипертензии, тахикардии и так далее.

Местное применение геля может привести к шелушению, зуду, крапивнице или анафилактическим реакциям, которые преимущественно развиваются у пациентов с гиперчувствительностью к АСК.

Нимид, инструкция по применению (Способ и дозировка)

Нимид в форме суспензии рекомендуется принимать после еды. При этом доза и длительность лечения определяется врачом. Обычно данную форму препарата назначают для взрослых пациентов по 100 мг 2 раза в сутки. Максимальная суточная дозировка составляет 400 мг. Для детей от 12 лет назначается препарат к приему 2 раза в сутки при расчете 1,5 мг на кг массы тела. При этом максимальная суточная дозировка не должна быть больше 5 мг на кг массы тела в сутки.

Порошок Нимид, инструкция по применению рекомендует принимать после еды по 100 мг или 1 пакетику дважды в сутки. При этом гранулы из пакетика-саше тщательно растворяют в 200 мл теплой воды. Применять порошок 2г или гранулы следует не больше периода, назначенного лечащим врачом.

Гель Нимид инструкция по применению советует наносить тонким слоем на пораженные кожные поверхности. При этом нужно использовать небольшое количество средства. Наносят гель не чаще 4 раз в сутки на участок, в котором наиболее сильно проявляется болевой синдром.

Передозировка

Случаи передозировки гранулами или суспензией могут проявляться такими симптомами, как: сонливость, рвота, тошнота, летаргия, боли в эпигастрии, повышенное АД, апатия, кровотечения, сбои дыхания, почечная недостаточность, анафилактоидные реакции и даже кома. При этом проводится симптоматическое лечение. Допускается промывание желудка, назначают энтеросорбенты или осмотические слабительные средства.

Случаи передозировки гелем Нимид для местного использования не установлены.

Дополнительные указания

Во время лечения препаратом Нимид рекомендуется принимать минимальные дозировки, способные проявлять эффективность при непродолжительной длительности терапии.

Развитие признаков кровотечений ЖКТ и симптомов нарушения функций печени, например: рвоты, тошноты, боли в животе, анорексии, изменение цвета мочи, усталости, а также лабораторные подтверждения показателей функций печени, которые указывают на ее повреждение, требуют срочной отмены препарата.

Также необходимо прекратить лечение Нимидом, если у пациентов проявились признаки ухудшения функций почек или гриппоподобные симптомы с повышением температуры тела.

Постоянный врачебный контроль состояния требуется при лечении пациентов пожилого возраста и больных, страдающих геморрагическим диатезом, так как  Нимесулид может оказывать влияние на деятельность тромбоцитов.

С осторожностью назначают лечение Немидом пациентам с различными патологиями ЖКТ в анамнезе, например, при болезни Крона или язвенном колите.

Взаимодействие

Одновременное применение суспензии и гранул Нимид с варфарином, ацетилсалициловой кислотой и некоторыми антикоагулянтами нередко способствует развитию кровотечений. Также требуется осторожность при совместном приеме фуросемида пациентам, страдающим нарушениями деятельности сердца и почек.

Как известно, средства группы НПВС могут понизить клиренс лития, повышая его концентрацию в составе плазмы крови и увеличивая токсичность вещества. Поэтому необходим контроль концентрации лития, если одновременно принимается Нимид и препараты лития.

Не отмечено значительного лекарственного взаимодействия при совместном приеме данного препарата и Теофиллина, Дигоксина, Ранитидина, Глибенкламида и антацидов.

Одновременное использование геля Нимид и препаратов группы НПВС иногда вызывает местное раздражение: шелушение, покраснение кожи, крапивницу. Усилению противовоспалительного эффекта геля способствуют антиревматические препараты и глюкокортикоиды.

Нимид при беременности

Противопоказано использование препарата при беременности и лактации. Установлено, что Нимесулид способен оказывать значительное влияние на фертильность, поэтому его не рекомендуют женщинам во время планирования беременности. Также отмечено угнетение синтеза простагландинов, вызывающего легочную гипертензию, преждевременное заращение боталового протока, маловодие и олигурию. Применение препарата повышает риск развития внутренних кровотечений, периферических отеков и ослабление родовой функции.

Условия продажи

Препарат отпускается по рецепту.

Условия хранения Нимид

Все формы препарата рекомендуется хранить в темном и прохладном месте. Гель не нужно замораживать. Беречь от детей.

Срок годности Нимид

Гель Нимид – 2 года, суспензия и порошок – 3 года.

Нимид и Алкоголь

Во время лечения Нимидом противопоказано употребление алкоголя, так как подобное сочетание может привести к развитию серьезных побочных эффектов.

Цена Нимида, где купить

Цена геля, предназначенного для наружного использования, в тубе 30 г стоит в пределах 159-175 рублей.

Цена Нимида в гранулах или суспензии составляет 557-620 рублей.

ИНФОРМИРУЙТЕ ВРАЧА О ПОЯВЛЕНИИ У ВАС ЛЮБЫХ, В ТОМ ЧИСЛЕ НЕ УПОМЯНУТЫХ В ДАННОЙ ИНСТРУКЦИИ, НЕЖЕЛАТЕЛЬНЫХ РЕАКЦИЯХ И ОЩУЩЕНИЯХ! А ТАКЖЕ ОБ ИЗМЕНЕНИИ ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ НА ФОНЕ ПРИЕМА ЛЕКАРСТВЕННОГО СРЕДСТВА!

Состав

діюча речовина: німесулід (nimesulide);

1 таблетка містить німесуліду 100 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки світло-жовтого кольору, гладенькі з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Код АТХ М01А Х17.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Німід® – нестероїдний протизапальний засіб групи метансульфонанілідів, який проявляє протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Лікувальна дія Німіду зумовлена тим, що він взаємодіє з каскадом арахідонової кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібування циклооксигенази.

Фармакокінетика.

В організмі людини німесулід добре всмоктується при пероральному прийомі, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 2-3 години. До 97,5 % німесуліду зв’язується з білками плазми. Німесулід активно метаболізується у печінці з участю CYP2C9, ізоферменту цитохрому Р450. Основним метаболітом є парагідроксипохідне, яке також має фармакологічну активність. Період напіввиведення – від 3,2 до 6 годин. Німесулід виводиться з організму з сечею – близько 50 % від прийнятої дози. Близько 29 % від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Лише 1-3 % виводиться з організму у незміненому стані. Фармакокінетичний профіль в осіб літнього віку не змінюється.

Показания

Лікування гострого болю, первинної дисменореї.

Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії. 

Рішення про призначення німесуліду потрібно приймати на основі оцінки усіх ризиків для конкретного пацієнта.

Противопоказания

Відома підвищена чутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату.

Гіперергічні реакції в анамнезі (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів. Гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі.

Супутнє застосування інших речовин з потенційною гепатотоксичністю.

Алкоголізм та наркотична залежність.

Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язані з попереднім застосуванням нестероїдних протизапальних засобів.

Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність в анамнезі виразки, перфорації або кровотечі у травному тракті.

Наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів, а також захворювань, що супроводжуються кровоточивістю. 

Тяжкі порушення згортання крові.

Тяжка серцева недостатність.

Тяжке порушення функції нирок.

Порушення функції печінки.

Хворі з підвищеною температурою тіла та/або грипоподібними симптомами.

Дитячий вік до 12 років.

ІІІ триместр вагітності та період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Фармакодинамічні взаємодії.

Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення виразки травного тракту або кровотечі.

Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSSRIs): збільшується ризик виникнення кровотеч у травному тракті.

Антикоагулянти: НПЗЗ можуть підсилювати дію антикоагулянтів, таких як варфарин або ацетилсаліцилова кислота, через що така комбінація протипоказана хворим із тяжкими розладами коагуляції. Якщо такої комбінованої терапії не можна уникнути, необхідно проводити ретельний контроль показників згортання крові.

Діуретичні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністи ангіотензину ІІ.

НПЗЗ можуть послаблювати дію діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких хворих із погіршеною функцією нирок (наприклад у зневоднених хворих або пацієнтів літнього віку) спільне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ або речовин, що пригнічують систему циклооксигенази, можливе подальше погіршення функції нирок та виникнення гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Ці взаємодії слід враховувати тоді, коли хворий застосовує Німід® одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. Слід бути дуже обережним, застосовуючи таку комбінацію, особливо пацієнтам літнього віку. Хворі повинні отримувати достатню кількість рідини, а ниркову функцію треба ретельно контролювати після початку застосування такої комбінації. Німесулід тимчасово послаблює дію фуросеміду щодо виведення натрію та меншою мірою – виведення калію, а також зменшує діуретичний ефект. Спільне застосування фуросеміду та Німіду®хворим із порушенням ниркової або серцевої функції вимагає обережності.

У здорових добровольців німесулід швидко знижує ефект фуросеміду, спрямований на виведення натрію та меншою мірою – на виведення калію, а також знижує сечогінну дію. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20 %) площі під кривою «концентрація-час» (AUC) та зниження кумулятивної екскреції фуросеміду без змін ниркового кліренсу фуросеміду.

Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Були повідомлення про те, що НПЗЗ зменшують кліренс літію, що призводить до збільшення рівня літію у плазмі крові та токсичності літію. При призначенні Німіду® хворим, які отримують терапію препаратами літію, слід часто проводити контроль рівня літію у плазмі крові.

Немає клінічно значущої взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (комбінація алюмінію та магнію гідроксиду) in vivo. Німесулід пригнічує активність ферменту CYP2С9. При одночасному застосуванні з Німідом® ліків, що є субстратами цього ферменту, концентрація їх у плазмі крові може підвищуватися. Потрібна обережність у разі, якщо німесулід призначати менше ніж за 24 години до або менше ніж за 24 години після прийому метотрексату, оскільки можливе підвищення рівня останнього у сироватці крові та збільшення його токсичності.

Через вплив на ниркові простагландини інгібітори синтетаз, до яких належить німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспоринів.

Вплив інших препаратів на німесулід.

Дослідження in vitro засвідчили, що німесулід витісняється з місць зв’язування толбутамідом, саліциловою кислотою та вальпроєвою кислотою. Не зважаючи на те, що ці взаємодії були визначені у плазмі крові, зазначені ефекти не спостерігалися у процесі клінічного застосування препарату.

Особливості застосування

Небажані побічні ефекти можна звести до мінімуму, застосовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів захворювання.

При відсутності ефективності лікування (зменшення симптоматики захворювання) терапію препаратом слід припинити.

Під час лікування німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів, а також утримуватися від вживання алкоголю. Застосування нестероїдних протизапальних засобів може маскувати підвищення температури тіла, пов’язане з фоновою бактеріальною інфекцією. У разі підвищення температури тіла або появи грипоподібних симптомів у пацієнтів, які застосовують німесулід, прийом препарату необхідно відмінити.

Були повідомлення про серйозні реакції з боку печінки під час лікування німесулідом, у тому числі з летальним наслідком. Хворим, у яких спостерігаються симптоми, схожі на симптоми ураження печінки, такі як анорексія, нудота, блювання, біль у животі, підвищена втомлюваність, темний колір сечі, або хворим, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від норми, слід припинити прийом препарату. Повторне призначення німесуліду таким хворим протипоказане. Під час лікування Німідом® хворий повинен утримуватись від застосування інших аналгетиків. Слід уникати супутнього застосування інших НПЗЗ, у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2.

Хворим, які застосовують німесулід і в яких з’явилися грипоподібні симптоми, слід припинити його застосування.

У хворих літнього віку підвищена частота небажаних реакцій на НПЗЗ, особливо це стосується можливих кровотеч та перфорацій у травному тракті, які можуть бути летально небезпечними.

Виразка, кровотеча або перфорація у травному тракті можуть загрожувати життю хворого, особливо якщо в анамнезі є дані про те, що подібні явища виникали у хворого при застосуванні будь-яких інших НПЗЗ (без терміну давності). Ризик подібних явищ збільшується разом зі збільшенням дози НПЗЗ у хворих, які мають в анамнезі виразку у травному тракті, особливо ускладнену кровотечею або перфорацією, а також у хворих літнього віку. Таким хворим лікування слід розпочинати з найменшої можливої ефективної дози. Для цих хворих, а також для тих, хто приймає паралельно низькі дози ацетилсаліцилової кислоти чи інших препаратів, що збільшують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії із використанням захисних речовин, наприклад місопростолу або інгібіторів протонного насоса.

Хворі з токсичним ураженням травного тракту, особливо пацієнти літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні симптоми, що виникають у ділянці травного тракту, особливо про кровотечі. Це особливо важливо на початкових стадіях лікування. Хворих, які приймають супутні препарати, що можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як кортикостероїди, антикоагулянти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота), потрібно проінформувати про необхідність дотримуватись обережності при застосуванні німесуліду.

У разі виникнення у хворого, який отримує Німід®, кровотечі або виразки травного тракту лікування препаратом слід припинити.

НПЗЗ з обережністю потрібно призначати хворим із хворобою Крона або з неспецифічним виразковим колітом в анамнезі, оскільки німесулід може призвести до їх загострення.

Одночасне застосування німесуліду з іншими лікарськими засобами, такими як оральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти, можуть спричинити загострення хвороби Крона та інших захворювань травного тракту.

Хворі з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю в анамнезі, а також хворі із затримкою рідини в організмі та набряками внаслідок застосування НПЗЗ потребують відповідного контролю стану і консультації лікаря.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дають змогу зробити висновок про те, що деякі НПЗЗ, особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні, можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних епізодів, наприклад інфаркту міокарда та інсульту. Для виключення ризику виникнення таких явищ при застосуванні німесуліду даних недостатньо.

Хворим із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, гострою серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями німесулід потрібно призначати після ретельної оцінки стану. Таким же чином діяти перед призначенням препарату хворим із факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад при артеріальній гіпертензії, гіперліпідемії, цукровому діабеті, при курінні.

Хворим із порушенням функції нирок або із серцевою недостатністю препарат слід призначати з обережністю у зв’язку з можливістю погіршення ниркової функції. У разі погіршення стану хворого лікування потрібно припинити.

За пацієнтами літнього віку необхідно проводити ретельні спостереження через можливість розвитку кровотеч та перфорацій травного тракту, погіршення функції нирок, печінки або серця. Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю призначати хворим із геморагічним діатезом. Однак німесулід не замінює ацетилсаліцилову кислоту при профілактиці серцево-судинних захворювань.

Були повідомлення про рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій при застосуванні НПЗЗ, деякі з них можуть бути летально небезпечними, наприклад ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У більшості випадків, якщо протягом першого місяця при раніше призначеному курсі лікування виникали дані реакції, то ризик їх виникнення у пацієнтів значно збільшується. Німід® необхідно відмінити при появі перших ознак шкірного висипу, ураження слизових оболонок та інших алергічних проявів.

Способ применения и дозы

Щоб мінімізувати можливі небажані побічні ефекти, потрібно застосовувати мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу. Рекомендується вживати після прийому їжі і запивати достатньою кількістю рідини.

Максимальна тривалість курсу лікування Німідомв – 15 діб.

Дорослі. По 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу.

Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Діти віком від 12 років. Корекція дози не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) корекція дози не потрібна, у той час як тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/год) є противопоказанням до застосування Німіду®.

Діти.

Німід® дітям віком до 12 років протипоказаний. 

Побочные реакции

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура.

З боку імунної системи: підвищена чутливість, анафілаксія.

Метаболічні порушення: гіперкаліємія.

З боку психіки: відчуття страху, нервозність, жахливі сновидіння.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рейє).

З боку органів зору: нечіткість зору, розлади зору.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго (запаморочення).

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, геморагія, лабільність артеріального тиску, припливи, артеріальна гіпертензія, підвищення ризику виникнення артеріальних тромботичних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда або інсульту, серцева недостатність.

З боку дихальної системи: задишка, астма, бронхоспазм.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, в тому числі криваве блювання, запор, метеоризм, гастрит, біль у животі, диспепсія, стоматит, випорожнення чорного кольору, кровотечі у травному тракті, виразка та перфорація дванадцятипалої кишки/шлунка, загострення колітів та хвороби Крона.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит; блискавичний (фульмінантний) гепатит, із летальним наслідком, у тому числі жовтяниця; холестаз.

З боку шкіри: свербіж, шкірні висипання, підвищена пітливість, еритема, дерматит, кропив’янка, ангіоневротичинй набряк, набряк обличчя, поліформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку сечовидільної системи: дизурія, гематурія, затримка сечовипускання, ниркова недостатність, олігурія, інтерстиціальний нефрит.

Загальні порушення: набряк, нездужання, астенія, гіпотермія.

Лабораторні показники: підвищення рівня печінкових ферментів. 

Передозировка

Симптоми гострого передозування нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) зазвичай обмежуються таким: апатія, сонливість, нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці. Ці симптоми, як правило, оборотні при підтримуючій терапії. Можливе виникнення шлунково-кишкової кровотечі, артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, пригнічення дихання, коми, однак такі явища зустрічаються рідко. Були повідомлення про анафілактоїдні реакції при застосуванні терапевтичних доз НПЗЗ та при їх передозуванні. Специфічного антидоту немає. Лікування передозування – симптоматичне і підтримуюче. Даних про виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу немає, але якщо взяти до уваги високий ступінь зв’язування німесуліду з білками плазми (до 97,5 %), то малоймовірно, що діаліз виявиться ефективним. При наявності симптомів передозування або після застосування великої дози препарату протягом 4 годин після його прийому пацієнтам можуть бути призначені: штучне викликання блювання, та/або прийом активованого вугілля (60-100 г для дорослих) та/або прийом осмотичного проносного засобу. Форсований діурез, підвищення лужності сечі, гемодіаліз та гемоперфузія можуть бути неефективними внаслідок високого ступеня зв’язування німесуліду з білками плазми крові. Слід контролювати функції нирок та печінки.

Применение в период беременности или кормления грудью

Пригнічення синтезу простагландину може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Дані, отримані при епідеміологічних дослідженнях, дозволяють зробити висновок про те, що на ранніх термінах вагітності застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландину, може збільшити ризик мимовільного аборту, виникнення у плода вад серця і гастрошизису. Абсолютний ризик розвитку аномалії серцево-судинної системи підвищився з менш ніж на 1 % приблизно до 1,5 %. Вважається, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості застосування.

Не слід приймати німесулід під час І і ІІ триместру вагітності без крайньої необхідності. У разі застосування препарату жінкам, які намагаються завагітніти, або в І і ІІ триместр вагітності, слід вибирати найменшу можливу дозу і найменшу можливу тривалість лікування.

У ІІІ триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть привести до розвитку у плода:

• пневмокардіального токсичного ураження (з передчасним закриттям артеріальних проток і гіпертензією в системі легеневої артерії);
• дисфункції нирок, яка може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя.

У матері і плода в кінці вагітності можливе:

• збільшення часу кровотечі, антиагрегаційний ефект, який може виникнути навіть при застосуванні дуже низьких доз препарату;
• пригнічення скорочувальної діяльності матки, що може призвести до затримки або подовження періоду пологів.

Тому німесулід протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.

Як НПЗЗ, що пригнічують синтез простагландину, німесулід може спричиняти передчасне закриття баталової протоки, легеневу гіпертензію, олігурію, маловоддя. Зростає ризик розвитку кровотечі, слабкості пологової діяльності та периферичного набряку. Існують окремі повідомлення про ниркову недостатність у немовлят, матері яких застосовували німесулід наприкінці вагітності. Дослідження на тваринах довели атипову репродуктивну токсичність препарату, але достовірних даних щодо застосування німесуліду вагітним не існує. Потенційний ризик для людини не визначений, отже, призначати німесулід у I та II триместрі вагітності не рекомендується. Оскільки невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко, його застосування протипоказано у період годування груддю.

Німесулід може погіршити фертильну функцію у жінок, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які намагаються завагітніти. Жінки, які не можуть завагітніти або жінки, яким проводиться обстеження стосовно безпліддя, повинні розглянути питання про припинення застосування німесуліду. Якщо вагітність встановлена під час застосування німесуліду, то лікар має бути про це проінформований.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень впливу німесуліду на здатність керувати автотранспортом або іншими механічними засобами не проводили, але якщо при застосуванні німесуліду у пацієнтів виникали головний біль, запаморочення чи сонливість, то їм слід відмовитися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Условия хранения

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній упаковці №10 (10х1).

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у картонній упаковці, по 10 упаковок у коробці №100 (10×1×10).

Категорія відпуску

За рецептом.

1. Главная
2. Каталог
3. Нимид
4. Цены
5. Донецк

Нимид таблетки цены в аптеках Донецк

Цены на Нимид таблетки в аптеках Донецк:
найдено 3 предложения и 1 аптека.
Сравнение цен и наличие Нимид таблетки в аптеках, все цены актуальны на сегодняшний день. Купить лекарства вы сможете в любой из нижеперечисленных аптек Донецк.
Укажите ваш точный адрес, чтобы купить Нимид таблетки в ближайшей аптеке