Паноцид 40 инструкция по применению цена в украине

Общие расстройства: лихорадка, отек лица, периферические отеки, генерализованные отеки, недомогание, астения, абсцесс, тепловой удар, озноб, киста, грыжа, изменение лабораторных показателей, кандидоз, новообразования, неспецифические реакции препарата, реакции фоточувствительности, аллергические реакции, повышенная утомляемость.

Сердечно-сосудистые расстройства: изменения кардиограммы, стенокардия, аритмия, фибрилляция/трепетание предсердий, боль в груди, загрудинная боль, застойная сердечная недостаточность, геморрагии, артериальная гипертензия, артериальная гипотензия, инфаркт миокарда, ишемия миокарда, ощущение сердцебиения, сосудистые расстройства сетчатки, синкопе, тахикардия, тромбофлебит, тромбоз, вазодилатация.

Желудочно-кишечные расстройства: боль в эпигастральной области, боль в животе и дискомфорт, диарея, запор или метеоризм, тошнота, рвота, сухость во рту, панкреатит, анорексия, афтозный стоматит, кардиоспазм, колит, дуоденит, дисфагия, энтерит, езофагеальні геморрагии, эзофагит, желудочно-кишечная карцинома, желудочно-кишечные геморрагии, ректальные геморрагии, желудочно-кишечный кандидоз, гингивит, глоссит, плохой запах изо рта, кровавая рвота, повышение аппетита, мелена, изъязвление слизистой оболочки ротовой полости, стоматит, расстройства стула, изменение окраски языка, язвенный колит, периодонтит, периодонтальный абсцесс, язвы желудка, ректальные геморрагии, оральный кандидоз.

Эндокринные расстройства: гиперлипопротеинемия, гипергликемия, болезненное напряжение грудных желез, сахарный диабет, глюкозурия, зоб.

Гепатобилиарные расстройства: повреждение клеток печени, повышение уровня печеночных ферментов (трансаминаз, гамма-ГТ), триглицеридов, гепатоцеллюлярные нарушения, которые приводили к развитию желтухе с/без печеночной недостаточности, билиарный боль, гипербилирубинемия, холецистит, холелитиаз, холестатическая желтуха, гепатит, повышение уровня щелочной фосфатазы, SGOT.

Нарушения со стороны крови и лимфатической системы: лейкопения, тромбоцитопения, гиперхолестеринемия, эозинофилия, гиперлипопротеинемия, анемия, екхімоз, гипохромная анемия, железодефицитная анемия, лейкоцитоз, агранулоцитоз, панцитопения.

Метаболические нарушения: дегидратация, подагра, жажда, гиперлипидемия и повышение уровня липидов (триглицериды, холестерин), уменьшение или увеличение массы тела, гипонатриемия, гипомагниемия.

Нарушения со стороны иммунной системы: анафилактические реакции, включая анафилактический шок, ангионевротический отек.

Нарушения со стороны опорно-двигательной и соединительной системы: в единичных случаях отмечалась артралгия, миалгия, которая проходит после прекращения приема препарата, артрит, артроз, нарушение костной ткани, боль в костях, бурсит, нарушение функции суставов, судороги, ригидность шеи, теносиновіїт.

Неврологические расстройства: головная боль, головокружение, тремор, парестезия, фобии, нарушение сна, ужасные сновидения, спутанность сознания (особенно у пациентов со склонностью к данным расстройствам, а также обострение этих симптомов в случае их наличия), судороги, дизартрия, эмоциональная лабильность, гиперкинезия, гипестезия, снижение либидо, нервозность, невралгия, неврит, нейропатия, снижение рефлексов, сонливость.

Психические расстройства: депрессия, которая проходила после прекращения приема препарата, галлюцинации, дезориентация, смущение, нарушение мышления.

Расстройства дыхательной системы: астма, носовое кровотечение, икота, ларингит, заболевания легких, пневмония, изменение голоса.

Изменения со стороны кожи и подкожной клетчатки: аллергические реакции в виде зуда и кожных высыпаний. В единичных случаях наблюдались крапивница, мультиформная эритема, синдром Лайелла, синдром Стивенса-Джонсона, фоточувствительность, алопеция, эксфолиативный дерматит, акне, контактный дерматит, сухость кожи, экзема, грибковый дерматит, геморрагии, простой герпес, опоясывающий лишай, лихеноидный дерматит, макулопапульозне высыпания, нарушения со стороны кожи, изъязвление кожи, повышенное потоотделение, экзантема, ангиоэдема.

Органы чувств: нарушение зрения, затуманенность зрения, амблиопия, катаракта, глухота, диплопия, боль в ухе, екстраокулярний паралич, глаукома, наружный отит, изменения вкуса, шум в ушах.

Нарушения со стороны почек и мочевыделительной системы: в единичных случаях наблюдался интерстициальный нефрит, гематурия, альбуминурия, баланит, цистит, дисменорея, дизурия, эпидидимит, камни в почках, боль в почках, никтурия, нарушение функции простаты, пиелонефрит, отек мошонки, уретральный боль, уретрит, расстройства мочевыделительного тракта, нарушения мочеиспускания, вагинит.

Расстройства репродуктивной системы и молочных желез: импотенция, гинекомастия.

Doc.ua — бронь лекарств в несколько кликов! Скидка до 30% в свыше 6000 аптек

Аналоги (Совпадение по составу действующего вещества)

Фармакологические свойства

Инструкция — Паноцид 40 мг таблетки №30

Показать еще 20 аптек

С этим товаром тоже покупают

Товары которые сейчас покупают

Пол-пала 50 г

33.54 — 37.1 грн

Горостен р-р 0,025 % 400 мл,

Декаметоксин

225.99 грн

Регидрон Био порошок саше А+Б №5

187.05 — 214.99 грн

Крем La Roche-Posay Rosaliac CC корректирующий, для кожи, склонной к покраснениям, SPF30, 50 мл

699 грн

Тональное средство Vichy Mineralblend увлажняющее, тон 01, 30 мл

599 — 835 грн

Шампунь Bubchen Нежный уход с ромашкой, 400 мл

210 грн

Шампунь Farmona Radical для жирных волос, 400 мл

149 грн

Сыворотка для лица Feel Free для сияния кожи с экстрактом розы, 30 мл

399 грн

Гель для очищения лица Feel free, 100 мл

329 грн

Венорм таблетки, п/плен. обол. по 500 мг №60 (10х6)

236.34 — 288 грн

Заказать консультацию

Состав

Показания

• Рефлюкс-езофагіт.
• Виразка дванадцятипалої кишки.
• Виразка шлунка.
• Синдром Золлінгера?Еллісона та інші гіперсекреторні патологічні стани.

Противопоказания

Підвищена чутливість до активної речовини, похідних бензимідазолу та до будь-якого компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Лікарські засоби, абсорбція яких залежить від рН.

Унаслідок повного та довготривалого інгібування секреції соляної кислоти пантопразол може впливати на абсорбцію препаратів, для яких значення рН шлункового соку є важливим фактором їх біодоступності (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).

Інгібітори протеази ВІЛ.

Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (наприклад, атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ «Особливості застосування»). 

У випадку, коли сумісного застосування інгібіторів протеази ВІЛ з ІПП не можна уникнути, рекомендується ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусного навантаження). Не слід перевищувати добову дозу пантопразолу 20 мг. Може виникнути необхідність коригування дози інгібіторів протеази ВІЛ.

Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).

Сумісне застосування пантопразолу з варфарином або фенпрокумоном не впливало на фармакокінетику варфарину, фенпрокумону або МНІ (міжнародний нормалізований індекс). Однак зафіксовано підвищення МНІ та подовження протромбінового часу у пацієнтів, які сумісно застосовували ІПП та варфарин або фенпрокумон. Підвищення МНІ та подовження протромбінового часу може призвести до розвитку патологічної кровотечі та навіть до летального наслідку. У разі такого сумісного застосування необхідно проводити моніторинг МНІ та протромбінового часу.

Метотрексат.

Повідомлялося, що одночасне застосування високих доз метотрексату (наприклад, 300 мг) та ІПП збільшує рівень метотрексату в крові у деяких пацієнтів. Пацієнтам, які застосовують високі дози метотрексату, наприклад хворим на рак або псоріаз, рекомендується тимчасово припинити лікування пантопразолом.

Інші взаємодії.

Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилування за допомогою CYP2С19 та інших метаболічних шляхів, у тому числі окиснення ферментом CYРЗА4. Дослідження з лікарськими засобами, які також метаболізуються за допомогою цих шляхів, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін та пероральні контрацептиви, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не виявили клінічно значущих взаємодій.

Не можна виключати взаємодію пантопразолу з іншими препаратами, які метаболізуються через цю ж ферментну систему.

Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують, що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен),

CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, що асоціюється зі всмоктуванням дигоксину.

Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.

Були проведені дослідження з вивчення взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.

Лікарські засоби, що інгібують або індукують CYP2C19.

Інгібітори CYP2C19, такі як флувоксамін, можуть збільшувати системний вплив пантопразолу. Слід розглянути необхідність зниження дози препарату для пацієнтів, які отримують довготривалу терапію пантопразолом у високих дозах, та для пацієнтів із порушеннями функції печінки. Індуктори ферментів, що впливають на CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин та звіробій звичайний (Hypericum perforatum), можуть знижувати плазмові концентрації ІПП, які метаболізуються через ці ферментні системи.

Особливості щодо застосування

Злоякісні новоутворення шлунка. Симптоматична відповідь на застосування пантопразолу може маскувати симптоми злоякісних новоутворень шлунка та відтерміновувати їх діагностику. При наявності тривожних симптомів (наприклад, у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити наявність злоякісного процесу.

Якщо симптоми зберігаються при адекватному лікуванні, необхідно провести додаткове обстеження.

Порушення функції печінки. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).  

Інгібітори протеази ВІЛ. Не рекомендується сумісне застосування пантопразолу з інгібіторами протеази ВІЛ (такими як атазанавір), абсорбція яких залежить від внутрішньошлункового рН, через суттєве зниження їх біодоступності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).  

Інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені бактеріями. Лікування препаратом Пантопразол може незначною мірою підвищити ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter або C. Difficile.

Натрій. Препарат містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) у флаконі, тобто, по суті, є «безнатрієвим» препаратом.

Гіпомагніємія. Спостерігалися випадки тяжкої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримували ІПП, такі як пантопразол, протягом не менше 3 місяців, та в більшості випадків протягом 1 року. Можуть виникнути та спочатку непомітно розвиватися наступні серйозні клінічні прояви гіпомагніємії: втома, тетанія, делірій, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія. У разі гіпомагніємії в більшості випадків стан пацієнтів покращувався після замісної коригуючої терапії препаратами магнію та після припинення прийому ІПП.

Пацієнтам, які потребують довготривалої терапії, або пацієнтам, які приймають ІПП одночасно з дигоксином або препаратами, що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), потрібно визначати рівень магнію перед початком лікування ІПП та періодично під час лікування.

Переломи кісток. Довготривале лікування (більше 1 року) високими дозами ІПП може помірно збільшити ризик перелому стегна, зап?ястя та хребта, переважно у людей літнього віку або при наявності інших факторів ризику.

Спостережні дослідження вказують на те, що застосування ІПП може збільшити загальний ризик переломів на 10-40 %. Деякі з них можуть бути обумовлені іншими факторами ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій та споживати достатню кількість вітаміну D та кальцію.

Підгострий шкірний червоний вовчак. Застосування ІПП пов?язують із дуже рідкими випадками розвитку підгострого шкірного червоного вовчака. Якщо виникає ураження, особливо на ділянках, що зазнають впливу сонячного світла, і це супроводжується артралгією, пацієнту необхідно негайно звернутися до лікаря, який розгляне необхідність припинення застосування препарату Пантопразол. Виникнення підгострого шкірного червоного вовчака у пацієнтів під час попередньої терапії ІПП може підвищити ризик його розвитку при застосуванні інших ІПП.

Вплив на результати лабораторних досліджень.

Підвищений рівень хромограніну А (CgA) може впливати на результати досліджень при діагностиці нейроендокринних пухлин. Щоб уникнути такого впливу, лікування препаратом Пантопразол слід тимчасово припинити принаймні за 5 днів до проведення оцінки рівня CgA (див. розділ «Фармакодинаміка»). Якщо рівні CgA та гастрину не повернулися в діапазон нормальних значень після початкового вимірювання, слід провести повторні вимірювання через 14 днів після відміни лікування ІПП .

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пантопразол не впливає або має дуже незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору (див. розділ «Побічні реакції»). У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Способ применения и дозы

Препарат застосовують за призначенням лікаря та під належним медичним наглядом.

Внутрішньовенне застосування препарату рекомендується тільки у разі неможливості перорального застосування. Є дані щодо тривалості внутрішньовенного лікування до 7 днів. Тому, як тільки стає можливим пероральне застосування пантопразолу, здійснюється перехід від внутрішньовенного введення пантопразолу до перорального застосування пантопразолу у дозі 40 мг.

Рефлюкс-езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки, виразка шлунка.

Рекомендована доза становить 40 мг пантопразолу (1 флакон) на добу внутрішньовенно.

Лікування синдрому Золлінгера?Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів.

Для тривалого лікування синдрому Золлінгера?Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів рекомендована початкова доза препарату Пантопразол становить 80 мг на добу. За необхідності дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Дози, що перевищують 80 мг на добу, необхідно розділити на два введення. Можливе тимчасове збільшення дози пантопразолу до більше ніж 160 мг, але тривалість застосування повинна обмежуватися тільки періодом, який необхідний для адекватного контролю секреції кислоти.

У разі, якщо необхідне швидке зменшення кислотності, для більшості пацієнтів досить початкової дози 2 х 80 мг для досягнення бажаного рівня (< 10 мЕкв/год) протягом 1 години.

Підготовка до застосування.

Порошок розчиняють у 10 мл 0,9 % розчину хлориду натрію, що додається у флакон. Розчин можна вводити безпосередньо або після змішування зі 100 мл 0,9 % розчину хлориду натрію або 5 % розчину глюкози у пластикових або скляних флаконах.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використати негайно. Якщо він не буде використаний відразу, відповідальність за час експлуатаційної стабільності та за умови, які передували застосуванню, несе особа, яка застосовує препарат. Однак, фізико-хімічна стабільність розведеного препарату зберігається протягом 12 годин при температурі 25 °C та протягом 24 годин при температурі 2-8 ºС.

Пантопразол не можна готувати або змішувати з іншими розчинниками, окрім зазначених вище.

Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити протягом 2?15 хвилин.

Флакон призначений тільки для одноразового використання. Залишки препарату або препарат, фізико-хімічні властивості якого змінилися (зокрема змінився колір, з?явився осад), необхідно утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.

Розведений розчин повинен мати прозорий жовтуватий колір.

Печінкова недостатність. Пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки не слід перевищувати добову дозу 20 мг (½ флакона препарату Пантопразол, порошок 40 мг).

Ниркова недостатність. Пацієнти з порушеннями функції нирок не потребують коригування дози.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти. Пантопразол, порошок для розчину для ін’єкцій, не рекомендується застосовувати дітям (віком до 18 років), оскільки дані щодо безпеки і ефективності застосування препарату для цієї вікової категорії обмежені. Наявні дотепер дані описані в розділі «Фармакокінетика», проте рекомендації щодо дозування не можуть бути надані.

Побочные реакции

Виникнення побічних реакцій може очікуватись у близько 5 % пацієнтів. Найчастіша побічна реакція – тромбофлебіт у місці введення. Діарея і головний біль виникали у близько 1 % пацієнтів.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 і < 1/100), рідко (≥ 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними).

Для всіх побічних реакцій, про які повідомлялося під час постмаркетингового періоду, неможливо визначити частоту, тому вони зазначаються з вказівкою «частота невідома».

У межах кожної категорії частоти побічні реакції зазначені в порядку зменшення серйозності.

З боку крові та лімфатичної системи.

Рідко: агранулоцитоз.

Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія.

З боку імунної системи.

Рідко: реакції підвищеної чутливості (включаючи анафілактичні реакції, анафілактичний шок).

Метаболізм та розлади обміну речовин.

Рідко: гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди, холестирол), зміни маси тіла.

Невідомо: гіпонатріємія, гіпомагніємія (див. розділ «Особливості застосування»), гіпокальціємія1, гіпокаліємія.

З боку психіки.

Нечасто: розлади сну.

Рідко: депресія (у тому числі загострення).

Дуже рідко: дезорієнтація (у тому числі загострення).

Невідомо: галюцинація, сплутаність свідомості (особливо у пацієнтів зі схильністю до таких розладів, а також загострення цих симптомів у разі їх передіснування). 

З боку нервової системи.

Нечасто: головний біль, запаморочення.

Рідко: розлади смаку.

Невідомо: парестезія.

З боку органів зору.

Рідко: порушення зору/затуманення зору.

З боку травного тракту.

Часто: поліпи з фундальних залоз (доброякісні).

Нечасто: діарея, нудота, блювання, здуття живота, запор, сухість у роті, абдомінальний біль і дискомфорт.

З боку гепатобіліарної системи.

Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ).

Рідко: підвищення рівня білірубіну.

Невідомо: ураження гепатоцитів, жовтяниця, гепатоцелюлярна недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин.

Нечасто: шкірні висипання, екзантема, свербіж.

Рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набряк.

Невідомо: синдром Стівенса?Джонсона, синдром Лайєлла, мультиформна еритема, фоточутливість, підгострий шкірний червоний вовчак (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Нечасто: переломи стегна, зап’ястя, хребта (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко: артралгія, міалгія.

Невідомо: спазм м?язів2.

З боку нирок та сечовидільної системи.

Невідомо: інтерстиціальний нефрит (з можливим розвитком ниркової недостатності).

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Рідко: гінекомастія.

Загальні розлади.

Часто: тромбофлебіт у місці введення.

Нечасто: астенія, втома, нездужання.

Рідко: підвищення температури тіла, периферичні набряки.

1 Гіпокальціємія одночасно з гіпомагніємією.

2 Спазм м?язів як наслідок порушення балансу електролітів.

Передозировка

Симптоми передозування невідомі.

Дози до 240 мг, введені внутрішньовенно протягом 2 хвилин, добре переносилися. Оскільки пантопразол екстенсивно зв’язується з білками, він не належить до препаратів, що можуть бути легко виведені за допомогою діалізу.

У разі передозування з появою клінічних ознак інтоксикації застосовують симптоматичну та підтримуючу терапію. Рекомендацій щодо специфічної терапії немає.

Применение в период беременности или кормления грудью

Вагітність. Наявні дані щодо застосування препарату Пантопразол вагітним жінкам (приблизно 300?1000 повідомлень про результати вагітності) вказують на відсутність ембріональної або фето/неонатальної токсичності препарату. У ході досліджень на тваринах спостерігалася репродуктивна токсичність. Як запобіжний захід, слід уникати застосування препарату вагітним жінкам.

Період годування груддю. Дослідження на тваринах показали екскрецію пантопразолу в грудне молоко. Недостатньо даних щодо екскреції пантопразолу у грудне молоко людини, проте про таку екскрецію повідомлялось. Не можна виключати ризик для новонароджених/немовлят. Рішення про припинення годування груддю або припинення/утримання від лікування препаратом Пантопразол потрібно приймати з урахуванням користі від годування груддю для дитини і користі від лікування препаратом Пантопразол для жінки.

Фертильність. Пантопразол не порушував фертильність у дослідженнях на тваринах.

Условия хранения

Термін придатності

2 роки.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використати негайно. Якщо він не буде використаний відразу, відповідальність за час експлуатаційної стабільності та за умови, які передували застосуванню, несе особа, яка застосовує препарат. Однак, фізико-хімічна стабільність розведеного препарату зберігається протягом 12 годин при температурі 25 °C та протягом 24 годин при температурі 2-8 ºС.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Порошок для розчину для ін’єкцій у флаконі. По 1 флакону або 5 флаконів, або 20 флаконів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Торговое название
ПАНОЦИД 40

Международное название
pantoprazole

Латинское название
PANOCID 40

Общая характеристика
Действующее вещество: пантопразол; 1 таблетка содержит пантопразола 40мг; Вспомогательные вещества: мантиол, натрия карбонат безводный, гидроксипропилметилцеллюлоза, повидон, кальция стеарат, краситель ІС-ЕК 350 желтый, краситель ІС-8-329.

Форма выпуска
Таблетки, покрытые оболочкой, кишечнорастворимые, по 40 мг

Фармгруппа
Средства для лечения пептической язвы, ингибиторы протоновой помпы

Фармакологические свойства
Паноцид 40 снижает базальную и стимулированную секрецию соляной кислоты. При язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, которая ассоциируется с Неlісоbакtег руlогі, такое снижение желудочной секреции повышает чувствительность микроорганизма к антибиотикам. Пантопразол имеет противомикробное действие относительно Неlісоbакtег руlогі и оказывает содействие проявлению антихеликобактерного эффекта других препаратов.

Показания к применению
Пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения , гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, синдром Золлингера-Эллисона, эрадикация Неlісоbакtег руlогі ( в комбинации с антибактериальной терапией), не язвенная диспепсия, хронический гастрит с повышенной кислотообразующей функцией желудка в стадии обострения.

Способ применения и дозы
Пептическая язва желудка — по 1 капсуле ( 40мг) 2 раза в сут 2-6 недель; пептическая язва двенадцатиперстной кишки — по 1 капсуле (40 мг) 2 раза в сут 2-4 недели; гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь — 1 капсула (40 мг) 2 раза в сут 4-8 недель; поддерживающая терапия при гастроэзофагенальной болезни — 1 капсула (40 мг) 1 раз в сут до 12 месяцев; хронический гастрит с повышенной кислотообразующей функцией желудка в стадии обострения 1-2 капсулы (40-80 мг) в сут 2-4 недели; для эрадикации Неlісоbакtег руlогі (в комбинации с антибактериальными средствами (амоксициллином кларитромицином, тетрациклином, фуразолидоном, метронидазолом), препаратами висмута — по 1 капсуле ( 40 мг) 2 раза в сут; 7 суток (максимально до 2 недель); не язвенная диспепсия — 1-2 капсулы (40-80 мг) в сут 2-3 недели; синдром Золлингера-Еллисона — доза подбирается индивидуально в зависимости от начального уровня желудочной секреции; начальная доза препарата 120 мг 1 раз в сут 2-8 недель.

Побочные эффекты
В редких случаях тошнота, диарея, запор, метеоризм, боль в животе, головная боль, общая слабость, кожная сыпь, головокружение, депрессия, повышение активности трансаминаз крови, сонливость, бессонницу, фотофобия, парестезии, нарушение зрения, шум в ушах, гематурия, импотенция, алопеция, акне, аллергические реакции, лихорадка, эозинофилия. В случае этих или любых других нежелательных реакций прекратите прием препарата и обратитесь к врачу.

Противопоказания
Повышенная чувствительность к препарату, тяжелая почечная недостаточность, гепатит, цирроз печени, период беременности и кормления грудью. Не рекомендуется назначать препарат детям

Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Если Вы принимаете любые другие лекарственные средства, обязательно сообщите об этом врачу. При одновременном приеме возможно изменение абсорбции препаратов, всасывание которых зависит от уровня рн (кетоконазол). Не выявлено клиническое взаимодействие с такими препаратами, как диазепам, зарфарин, теофилин, фенитоин, дигоксин, а также пероральными контрацептивами и антацидными препаратами.

Передозировка
Данные о передозировке препарата отсутствуют. При подозрении на передозировку проводят симптоматичную терапию. Диализ неэффективен.

Особенности применения
Если Вы беременны или кормите грудью , перед применением препарата обязательно сообщите об этом врачу. Не рекомендуется при лечении гиперацидных состояний, связанных с диетическими или другими (алкоголь, курение) факторами. К началу лечения пантопразолом язвы, которая локализована в желудке, необходимо исключить злокачественный характер процесса, так как маскировка симптомов заболевания может привести к его поздней диагностике. У пациентов преклонного возраста доза не должна быть больше 40 мг в сут. С осторожностью применять во время управления транспортными средствами и выполнения работ.

Условия и сроки хранения
2 года. Не применять препарат после окончания срока годности. Условия хранения. хранить в недоступном для детей месте при температуре не выше 30°С.

Упаковка
Таблетки № 10 в блистере, по 1 или 3 блистере в пачке.